Професійна термінологія має дуже важливе значення, адже дозволяє чітко визначити поняття. Утиски української мови та засилля російськомовної технічної літератури призвели до втрати питомих українських професійних термінів. Результатом чого стає суржифікація носія технічних знань. Хоча багато термінів мають схоже звучання і тому можуть бути відновленні, все ж існують випадки, коли терміни в українській та російській мові значно відрізняються та потребують окремого вивчення. В даній статті ми спробуємо зібрати українські відповідники російським термінам для найбільш поширених і вживаних у нашій діяльності термінів. Це своєю чергою допоможе нам надалі створювати більш якісні довідкові матеріали.
Дана стаття не міститиме вичерпний список термінів. Її ціль зібрати у собі терміни які необхідні у нашій діяльності. Для отримання максимального повного списку термінів звертайтеся до відповідної літератури.
Абрис, абрис (від нім. abriss – креслення) – контурний рисунок предмета, що показує його форму в загальних рисах без деталей та подробиць. У швейній промисловості будують абрис фігури людини загалом або якоїсь її частини. Абрис може відображати вид спереду, збоку та ззаду.
Авансовий розкрій, авансовый раскрой – розкроювання настилів з максимальною, технічно допустимою висотою для виготовлення подальших серій певного виробу.
Автомат, автомат (від грец. avtomatog – самочинний) – пристрій, що виконує певний процес без посередньої участі людини.
Автоматизована система управління виробництвом (АСУВ),
автоматизированная система управления производством (АСУП) – призначена для автоматизації роботи та взаємодії усіх виробничих підрозділів. За допомогою АСУВ здійснюють управління всім процесом підготовки виробництва: від моменту одержання сировини до виходу готової продукції. Програми управління виробництвом дають можливість організувати планування, облік сировини, попередній розрахунок потреби в матеріалах і фурнітурі, опрацювати технологію пошиття виробу, попередньо визначити його собівартість. Програми управління виробництвом прискорюють роботу відділу технологів у чотири рази.
Автоматизований настильно-розкрійний комплекс, автоматизированный настилочно-раскройный комплекс – обладнання, яке застосовують для автоматизованого настилу та розкрою тканини або аналогічних матеріалів за заданими шаблонами за допомогою спеціального різального інструменту. Забезпечує виконання операцій, отриманих з будь-якої ЕВМ.
Автоматика, автоматика (від грец. avtomatos – самочинний) – сукупність механізмів і пристроїв, що діють без участі людини.
Антроп, антроп (від грец. antropos – людина) – перша частина складних слів, що вказує на зв’язок поняття з людиною, людством.
Антропологія, антропология (від грец. antropos – людина, logos – наука, поняття, учення) – наука про людину, яка вивчає її тілесну природу, походження і подальший розвиток.
Антропометр, антропометр – інструмент для вимірювання висоти антропометричних точок над рівнем підлоги.
Антропометрія, антропометрия (від грец. antropos – людина і метрія) – один із методів антропологічного дослідження, що полягає у різноманітних вимірюваннях частин людського тіла.
Антропометричні точки, антропометрические точки – чітко виражені й легко промацувані утворення скелета людини (кінці відростків, нерівності, горби) або рельєфно окреслені межі м’яких тканин на тілі. Антропометричні точки є орієнтирами при визначенні розмірних ознак фігури.
Точка верхівкова, точка верхушечная – верхня точка тім’я при горизонтальному розташуванні в одній площині козелка вуха й нижнього краю очної ямки.
Точка верхньогрудинна, точка верхнегрудинная – точка в заглибленні яремної виїмки грудної клітки.
Точка висоти лінії талії, точка высоты линии талии – найбільш вдавлена ділянка бічної поверхні тулуба.
Точка колінна, точка коленная – центр колінної чашечки.
Точка основи шиї, точка основания шеи – точка на перетині лінії обхвату шиї з вертикальною площиною, яка умовно поділяє плечовий схил наполовину.
Точка плечова, точка плечевая – точка на кінці плечового відростка лопатки. Висоту плеча косу вимірюють від точки перетину лінії обхвату талії з хребтом через лопатки до плечової точки.
Точка середньогрудинна, точка среднегрудинная – точка, розміщена по осі симетрії переду на рівні з’єднання четвертих ребер з грудною кісткою.
Точка сіднична, точка ягодичная – точка сідниць, що найбільш виступає.
Точка соскова, точка сосковая – точка грудної залози, що найбільш випинається.
Точка шийна, точка шейная – точка, що відповідає вершині остистого відростка сьомого шийного хребця. Для характеристики умовно типової фігури використовують низку вимірювань, для яких шийна точка є вихідною. Довжину спинки до талії вимірюють від шийної точки (сьомого шийного хребця) до талії.
Ательє, ателье (від франц. atelier – майстерня, студія) – майстерня митця, фотографа. Ательє мод – салон індивідуального пошиття одягу.
Багровий, багровый – густо-червоний, пурпуровий одяг.
Базисна сітка, базисная сетка – сукупність допоміжних вертикальних і горизонтальних ліній, які визначають загальні розміри основних частин будь-якого виду одягу. Відстань між горизонталями й вертикалями базисної сітки визначається розмірами фігури та прибавками на вільне облягання.
Базова основа конструкції, базовая основа конструкции – раціональна конструкція основних деталей одягу (спинки, пілочки, рукавів і т. д.). Створюється з урахуванням сучасних даних розмірної типології населення і напрямку моди. Базову основу конструкції розробляють по кожному виду одягу, підрозділяючи по силуетах, покроях, статево-вікових і розміро-повнотних групах, а також видах текстильних матеріалів (тканина, трикотаж і т.д.).
Баланс виробу, баланс изделия (від франц. balance – терези – рівновага) – система відрізків на кресленні конструкції, що визначає співвідношення певних точок на площині креслення. Поняття балансу пов’язане із задовільним розміщенням виробу по фігурі. При цьому вважається, що баланс задовільний, коли після з’єднання бічних та плечових зрізів виріб розташовується на фігурі вертикально без заломів, перекосів деталей, лінія глибини пройми та пілочки створюють одну кругову лінію, а лінії талії, стегон та низу виробу залишаються горизонтальними.
Баланс передньо-задній, баланс передне-задний – критерій посадки, що визначає рівновагу передньої та задньої частини виробу по фігурі; визначається як різниця між рівнем найвищої точки пілочки й рівнем лінії горловини спинки. Тобто його доцільно розглядати як різницю між рівнем положення точки основи шиї на пілочці й шийної точки на спинці.
Бочок, бочок – відрізна частина пілочки, спинки що вкриває бічну поверхню тулуба в плечових виробах. Бочок і основну частину пілочки з’єднують зшивним, настрочним швом або швом іншого виду.
Брунатний, брунатный (від лат. brunneus – брудний) – коричневий, темно-жовтий колір.
Будова тіла людини, строение тела человека – сукупність особливостей будови, форми, величини й пропорцій окремих частин тіла, а також особливостей розвитку кісткової, жирової та м’язової тканин. Синонімами до терміна «будова тіла» є статура, тип фігури людини, фігура людини.
Бюст, бюст (від франц. buste) – жіночі груди. Величина бюста визначає розхил нагрудної виточки в жіночому вбранні.
Баланс бічний, баланс боковой – критерій, що визначає співвідношення центральних, бічних частин виробу; визначається співвідношенням положення плечової точки фігури на площині та спинки відносно лінії талії.
Баланс опорний, баланс опорный – співвідношення рівнів горловини пілочки і спинки; визначають його зміщенням вершини горловини відносно середньої лінії з урахуванням ширини горловини.
Баланс поясних виробів, баланс поясных изделий – різниця між довжинами посередині задньої й передньої частин поясних виробів від талії до стегон, яка забезпечує рівноважне положення виробу на фігурі. Баланс поясних виробів залежить від розмірних характеристик фігури.
Барва, разноцвет – 1. Колір, забарвлення. 2. Характер, тон, колорит, манера, відтінок викладу, виконання. 3. Зрідка те саме, що фарба.
Безбарвний, бесцветный – 1. Який не має кольору, забарвлення, позбавлений барв. 2. Який не має яскраво виявлених рис, нічим не примітний, невиразний.
Величина прогину, величина прогиба – допоміжний розмір при конструюванні одягу, який визначається відстанню між прямою, що стягує кінці криволінійної ділянки деталі, і контуром останньої. Величина прогину середнього зрізу спинки залежить від будови фігури й ступеня прилягання одягу по лінії талії.
Вертикаль середини переду, вертикаль середины переда – лінія базисної сітки, віддалена від вертикалі середини спинки на половину ширини виробу. Положення вертикалі середини переду знаходять, відкладаючи по лінії грудей або лінії ростка величину, яка дорівнює сумі мірки півобхвату грудей і загальної прибавки по лінії грудей.
Вертикаль середини спинки, вертикаль середины спинки – вихідна вертикальна лінія базисної сітки для побудови середньої лінії спинки й решти вертикалей. Перетин вертикалі середини спинки з верхньою горизонталлю відповідає положенню сьомого шийного хребця.
Вертикаль ширини переду, вертикаль ширины переда – лінія базисної сітки, віддалена від вертикалі середини переду на відстань, яка дорівнює ширині пілочки. Положення вертикалі ширини переду знаходять за міркою ширини грудей і прибавкою до ширини пілочки по лінії грудей.
Вертикаль ширини спинки, вертикаль ширины спинки – лінія базисної сітки, віддалена від вихідної вертикалі на відстань, яка дорівнює ширині спинки.
Вертикальний ніж, вертикальный нож – робочий орган пересувної електророзкрійної машини, яка здійснює зворотно – поступальний рух у вертикальній площині.
Верхівкова точка, верхушечная точка – див. антропометричні точки.
Верхньогрудинна точка, верхнегрудинная точка – див. антропометричні точки.
Вершина банта, вершина банта – точка перетину на кресленні лінії талії й бантового зрізу брюк.
Вершина бічного зрізу, вершина бокового среза – точка перетину на кресленні ліній пройми й бічного зрізу спинки (пілочки). Вершина бічного зрізу піджака віддалена від вертикалі, яка визначає ширину спини, на відстань 0,5-1,5 см.
Вершина горловини пілочки, вершина горловины полочки – точка перетину на кресленні ліній горловини й плечового зрізу пілочки. Побудову креслення пілочки починають з визначення положення вершини горловини відносно горизонтальної лінії ростка.
Вершина горловини спинки, вершина горловины спинки – точка перетину на кресленні ліній горловини спинки та плечового зрізу спинки.
Вершина ліктьового зрізу, вершина локтевого среза – точка перетину на кресленні ліній окату й ліктьового зрізу верхньої й нижньої половинок рукава. Положення вершини ліктьового зрізу рукава залежить від моделі й виду одягу (чоловічого, жіночого).
Вершина переднього зрізу, вершина переднего среза – точка перетину на кресленні ліній окату і переднього зрізу верхньої й нижньої половинок рукава.
Вершина плечового зрізу спинки, вершина плечевого среза спинки – точка перетину на кресленні ліній пройми й плечового зрізу спинки. При визначенні положення вершини плечового зрізу спинки слід враховувати вид виробу.
Вершина пройми, вершина проймы – точка перетину на кресленні ліній пройми і плечового зрізу. Зовнішній кінець плечового зрізу є одночасно вершиною пройми.
Виворіт, изнанка – 1. Внутрішній бік матеріалу, деталі, виробу. 2. Виворітний бік.
Вигляд, вид – сукупність зовнішніх ознак.
Видовження, удлинение – збільшення довжини матеріалу або виробу під час розтягування під дією зовнішнього зусилля, виражене у відсотках від затислої довжини елементарної проби.
Виїмка талії, выемка талии – див. проєкційний розмір.
Викрійка, выкройка – вирізана з паперу або накреслена на ньому деталь виробу для розкроювання в індивідуальному виробництві одягу.
Викроювання, выкраивание – заготовка деталей одягу вирізуванням або вирубуванням з одного або кількох шарів матеріалу відповідно до фасону й розмірів виробу. Викроювання великих деталей (пілочки, спинки) з настилів виконують пересувними розкрійними машинами.
Вилога, лацкан – відігнутий випрасуваний верхній бортовий край на грудях одягу.
Виметування, выметывание – закріплення тимчасовими машинними або ручними стібками обшитих і вивернутих на лицьовий бік країв деталей перед подальшою обробкою їх.
Вимір розмірів тіла людини, измерение размеров тела человека – процес зняття розмірних ознак з поверхні тіла людини, результатом якого є її параметризація
Випади, выпады – поворотні та неповоротні відходи текстильних виробництв, які утворюються під час переробки матеріалів у різних технологічних переходах.
Випрасувати, отутюжить – див. відпрасування.
Виріб, изделие – річ, предмет для вжитку, одиниця готової продукції, кількість якої обчислюють у штуках (екземплярах).
Вироби плечові, изделия плечевые – види одягу, для яких опорною поверхнею слугує верхня частина плечей, спини та грудей (пальто, піджак, жакет, сорочка, сукня тощо).
Вироби поясні, изделия поясные – види одягу, для яких опорною поверхнею є лінія талії, верхня частина стегон та живота (штани, спідниці, шорти, труси тощо).
Вироби рукавичні, изделия рукавичные – швейні або трикотажні вироби, які вкривають нижню частину руки та передпліччя.
Висота грудей, высота груди – див. розмірна ознака.
Висота настилу, высота настила – відстань по вертикалі від площини настильного стола до верхнього полотна настилу. Максимально технічно можлива висота настилу визначається конструкцією й габаритними розмірами робочих органів закрійних машин, видом тканини та її властивостями.
Висота окату рукава, высота оката рукава – відстань від найвищої точки верхнього зрізу рукава до лінії основи округлості.
Висота плеча коса, высота плеча косая – див. розмірна ознака.
Висота плеча, высота плеча – див. проекційний розмір.
Висота пройми позаду, высота проймы сзади – див. розмірна ознака.
Висота сидіння, высота сидения – див. розмірна ознака.
Виточка, вытачка – конструктивний елемент у вигляді зшитої на нівець складки трикутної або ромбовидної форми. Слугує для надання об’ємної форми деталям одягу з плаского матеріалу.
Відкладний, отложной – відігнутий, що лежить на основній деталі. За конструкцією коміри верхнього одягу можуть бути відкладними й зі стояком, з уступами й без них.
Відкосок, откосок – права деталь потайної застібки чоловічих штанів, на яку кріплять ґудзики, кнопки, блискавку.
Відліт, отлет – вільний край, відкладна частина коміра, підкоміра, розміщена вище верхньої лінії стійки.
Відлога, каптур, капюшон – частина одягу для захисту голови в негоду; коли немає потреби, її відкидають за спину.
Відстань від лінії талії до коліна, расстояние от линии талии до колена – див. розмірна ознака.
Відстань від сьомого шийного хребця до коліна, расстояние от седьмого шейного позвонка до колена – див. розмірна ознака.
Відстань між виступними точками лопаток, расстояние между выступающими точками лопаток – див. розмірна ознака.
Відстань між сосковими точками, расстояние между высту пающими точками грудных желез – див. розмірна ознака.
Відтінок, оттенок – 1. Один із різновидів відповідного кольору, барви, який відрізняється від основного кольору та його інших різновидів ступенем яскравості й густоти. 2. Додаткове забарвлення, що виступає на тлі основного.
Вішалка, вешалка – 1. Деталь швейного виробу з матеріалу або стрічки, прикріплювана до обрізних країв горловини виробу з боку спинки для його підвішування. 2. Пристрій, який призначається для вішання на нього виробів різних видів.
Втрати міжлекальні, потери межлекальные – 1. Частина матеріалу, яка некорисно витрачається при розкроюванні швейних виробів і розміщується між контурами деталей. 2. Внутрішні випади.
Втрати тканини по довжині, потери ткани по длине – відходи тканини при розкроюванні швейних виробів, які включають неминучі втрати на слабину, стики, обрізування кінців полотнищ.
Втрати тканини по ширині, потери ткани по ширине – відходи тканини при розкроюванні швейних виробів у вигляді смужок різної ширини через наявність пружка й нерівномірність ширини тканин у полотнах настилу.
Вузол виробу, узел изделия – складова частина виробу (комір, рукав, пілочка тощо), яка складається з кількох деталей.
Вшивання, втачивание – з’єднання двох деталей машинною строчкою по криволінійних контурах. Наприклад коміра в горловину, вшивання рукава в пройму.
Вшивний, втачной – з’єднуваний по криволінійному замкнутому або відкритому контуру. У кишенях з вшивними бічними краями спочатку пришивають нижній край.
Глибина пройми, глубина проймы – у відкритій проймі відстань від вершини пройми з боку спинки до лінії основи пройми, в закритій проймі те саме, що й вертикальний діаметр пройми.
Глибина спинки між лопатками, глубина спинки между лопатками – див. проєкційний розмір.
Глибина шиї, глубина шеи – див. проєкційний розмір.
Гнучкомір, гибкомер – прилад для визначення жорсткості тканини. Жорсткість тканини на гнучкомірі визначають стрілкою прогину й довжиною тієї частини смужки, яка звішується.
Голка машинна, игла машинная – робочий орган швейної машини у вигляді сталевого круглого стержня з вушком або гачком на гострому кінці, який проводить крізь товщу матеріалу петлю нитки. Голка машинна складається з колби, стержня (леза) й вістря.Голки машинні можуть бути прямі, зігнуті, довгі, короткі, з різним загостренням вістря. За формою бувають прямолінійні та вигнуті. Перші використовують на зшивальних машинах човникового та ланцюжкових стібків, обметувальних напівавтоматах тощо. Вигнуті – у машинах потайного стібка та деяких обметувальних машин.
Голка швацька, игла швейная – інструмент для проколювання матеріалу й протягування крізь нього нитки. Зігнута швацька голка проколює зшивані матеріали не наскрізь, а тільки їх товщини.
Горловина, горловина – контурна лінія у виробі, яка проходить по основі шиї на рівні сьомого шийного хребця ззаду й над яремною виїмкою спереду. Ширину горловини пілочки жіночого одягу беруть рівною ширині ростка.
Градація лекал, градация лекал – процес пропорційного зменшення або збільшення лінійних розмірів вихідних лекал базового розміро-зросту. Градація лекал використовується з метою побудови та виготовлення лекал деталей одягу різних розмірів і зростів, подібних до вихідного лекала для різних типових фігур.
Градація лекал за допомогою системи автоматизованого проектування (САПР), градация лекал при помощи САПР – набір операцій, які забезпечують технічне розмноження лекал за розмірами та ростами. Конструктор задає конструктивні точки та правила розмноження в цих точках, лекала будь-якого розміру будуються автоматично.
Гриф тканини, гриф ткани – 1.Комбінована оцінка стану поверхні текстильного матеріалу. 2. Властивості тканини, що характеризують еластичність, м’якість, жорсткість, драпірувальність, гладкість, які залежать від структури тканини.
Ґудзик, пуговица – 1. Предмет переважно круглої форми, що слугує застібкою в одязі або використовується прикрасою. 2. Рухома частина приладу, інструменту й ін., що в разі натискування здатна приводити в дію їхні механізми, кнопка.
Ґульфік, гульфик – деталь швейного виробу для обробки потайної застібки передньої половинки штанів, призначена для петель, блискавки, кнопок.
Деталь, деталь (від франц. detail – подробиця) – частина цілого; деталь машини – елемент, складова частина машини.
Дефект, дефект (від лат. defectus – недолік) – вада, хиба, пошкодження тканини або виробу.
Деформація, деформация – зміна форми й розмірів виробів, тканин унаслідок прикладеного механічного напруження. Розрізняють загальну (повну), пружну, пластичну (залишкову) й еластичну деформації.
Діаметр пройми вертикальний, диаметр проймы вертикальный – максимальний розмір пройми по вертикалі.
Діаметр пройми горизонтальний, диаметр проймы горизон тальный – максимальний розмір пройми по горизонталі.
Довжина виробу, длина изделия – розмірна ознака готового виробу по довжині.
Довжина до талії спереду 1, длина до талии спереди 1 – див. розмірна ознака.
Довжина до талії спереду, длина до талии спереди – див. розмірна ознака.
Довжина збоку від лінії талії до підлоги, длина сбоку от линии талии до пола – див. розмірна ознака.
Довжина кисті, длина кисти – див. розмірна ознака.
Довжина руки, длина руки – див. розмірна ознака.
Довжина спереду від лінії талії до підлоги, длина спереди от линии талии до пола – див. розмірна ознака.
Довжина спини до талії, длина спины до талии – див. розмірна ознака.
Довжина спини до талії 1, длина спины до талии 1 – див. розмірна ознака.
Ескіз, ескіз (від франц. esquis, нім. skizze – начерк, схема, конспект) – проектний документ, який моделює або описує модель. виріб графічною мовою.
Забарвлення, окраска – 1. Дія за значенням забарвити. 2. Колір або відтінок кольору чого-небудь 3. Специфічна, своєрідна риса чого-небудь.
Загнути, загинати, загибать – підгорнути всередину або відгорнути назовні край деталі з подальшим закріпленням лінії згину строчкою або прасуванням.
Загинання, загин, загибка – підгортання всередину або відгортання назовні краю деталі з подальшим закріпленням лінії згину строчкою або прасуванням.
Задній кут пахвової западини, задний угол подмышечной впадины – найвища точка дуги, утвореної заднім краєм пахвової западини при опущеній руці.
Закрійний, закройный – те саме, що й розкрійний.
Закрійник, закройщик – робітник, який виконує роботу, пов’язану зі зніманням мірок, виготовленням лекал для розкроювання виробу вибраного фасону або моделі, а також виконує розкроювання тканин в індивідуальному виробництві. Закрійник приміряє виріб на фігурі замовника, проводить інструктаж робітників у процесі обробки виробів, перевіряє якість готових виробів. Закрійник повинен знати техніку розкроювання за зразками, зарисовками, журналами мод і вимогами замовника, а також технологію виготовлення й вимоги, які ставляться до якості готових виробів.
Закріплення, закрепление – забезпечення стійкого положення настилів, пачок тканини для їх подальшої обробки або окремих деталей, вузлів виробу.
Залишки нераціональні, остатки нерациональные – обрізки матеріалу, з яких не можна розкроїти найменшого виробу за асортиментом фабрики.
Замовлення індивідуальне, індивідуальне пошиття, заказ индивидуальный, индивидуальный пошив – виготовлення одягу, взуття, головних уборів і т.д. за замовленням однієї людини. При цьому створюється одяг з врахуванням параметрів конкретної фігури, відповідно до тілобудови, зовнішнім виглядом і повнотою замовника.
Запас шва, запас шва – технологічний припуск матеріалу по краю деталі для виконання шва. Залежно від ступеня обсипання тканини по обрізних краях запас шва має різну величину.
Запіл, подол – пола одежі, загорнута так, що в неї можна щось набрати.
Запрасовка, заутюжка – те саме, що й запрасовування.
Запрасовування, заутюживание – загинання краю, виточки, складки, припуску шва на один бік відносно лінії перегину або строчки й закріплення за допомогою праски, преса або фальцпреса.
Запрасувати, запрасовувати, заутюжить, заутюживать – загнути край, виточку, складку, припуск шва на один бік відносно лінії перегину або строчки й закріпити за допомогою праски, преса або фальцпреса.
Застібка, застежка – 1. Вид з’єднання країв і розрізів, прикріплення окремих деталей до виробів і т. ін. 2. Ґудзик, ґаплик, кнопка та ін., якими застібають одяг, взуття та інше. 3. Металеве пристосування для скріплення країв чого-небудь (футляра, оправи, книжок та ін.).
Застібка-блискавка, застежка-молния – складається із двох бавовняних і шовкових стрічок з рядами металевих або пластмасових зубчиків і замка. Довжина застібок-блискавок: 120, 150, 180, 200, 250, 300 мм і більше, як з нерознімним ходом замка, так і рознімним.
Застіжка, застежка – рідко, те саме, що застібка. Стрічка або шнурок для зав’язування комірця сорочки. Петля, в яку просовують стрічку або шнурок для зав’язування комірця сорочки.
Затискач, зажим – пристрій для скріплення шарів у настилі або в пачці під час різання шовкових та інших слизьких тканин, а також для скріплення деталей при поданні їх на робоче місце. Перед розсіканням настил із шовкових тканин по краях скріплюють затискачами.
Зборки, збори, сборки – невеликі складки в одязі, зібрані в нитку з одного або двох країв деталі й закріплені тасьмою або з’єднанням з іншою деталлю.
Зріз, срез – обрізний край деталей виробу.
Зріз бантовий, срез бантовый – обрізний край передньої половинки штанів, на якій обробляють потайну застібку штанів.
Зріз бічний, срез боковой – обрізний край пілочки або спинки пальт, піджаків, жакетів, передніх і задніх половинок штанів, спідниць, який збігається в готовому одязі з лінією бічного контура спини й таза фігури.
Зріз відкритий, срез открытый – видимий обрізний край деталі виробу.
Зріз закритий, срез закрытый – невидимий обрізний край деталі виробу.
Зріз плечовий, срез плечевой – верхній край пілочки, спинки між горловиною й проймою.
Зріз розкепу, срез раскепа – обрізний край коміра й підборта по розкепу.
Зріз середній, срез средний – обрізний край задньої половинки штанів, яка розміщується від верхнього до крокового зрізу.
Зріст, рост – компонент розмірно-повнотно-зростового стандарту, який характеризує фігуру людини й швейний виріб за довжиною.
Зростівка, ростовка – те саме, що й шкала розмірів, повнот і зростів.
Кайма, кайма (від тур. kajma – обрамлення країв) – те саме, що облямівка, лямівка, обвідка.
Капюшон, капюшон (від франц. capuchon) – деталь швейного виробу, пришита до лінії горловини для захисту голови в негоду. Коли немає потреби, її відкидають на спину.
Карта розкрою, карта раскроя – обліково-технологічний документ, який є завданням при настиланні й містить перелік і вказівку на метраж кусків підібраної партії, число шарів настилу, комплектацію їх за розмірами й зростами, а також раціональне використання кусків даної партії відповідно до норм витрати матеріалу.
Кишеня, карман – деталь або вузол швейного виробу для зберігання дрібних предметів і декоративного оформлення одягу.
Кльош, клеш (від франц. kloche – дзвін, від лат. clocca – дзвоник) – особливий крій спідниці, штанів, з конічним розширенням донизу.
Кокетка, кокетка (від франц. coquette) – деталь верхньої частини пілочки й спинки плечового виробу, а також спідниці й штанів; є конструктивним і одночасно оздоблювальним елементом одягу.
Комір, воротник – деталь або вузол швейного виробу для оброблення, оформлення та оздоблення вирізу горловини.
Контур, контур – лінія, яка окреслює форму моделі, костюма або фігури.
Кравець, портной – робітник, який виготовляє моделі, зразки одягу за індивідуальними замовленнями. Кравець повинен знати способи й прийоми виконання машинних, ручних і прасувально-пресових робіт усіх видів.
Крій, крой – характеристика конструкції одягу за основними ознаками форми й з’єднання складових частин.
Кут спрасування, угол сутюживания – кут виробу з вершиною у найвищій точці грудей, на який скорочують за допомогою волого-теплової обробки площу пілочки для утворення опуклості на грудях.
Ластовиця, ластовица – деталь квадратної або іншої форми, яку вшивають між основними деталями в одязі.
Лекало, лекало – шаблон з картону, паперу, жерсті або фанери, за яким розмічають, вирізують деталі виробу під час розкроювання, визначають норми витрати матеріалу, уточнюють конфігурацію країв, накрейдовують виточки, складки, петлі в ході технологічного процесу.
Лекала допоміжні, лекала вспомогательные – комплект лекал для уточнення форми й розмірів бортових країв, низу виробу, низків рукавів, а також для розмічання кишень, виточок, петель, місць для пришивання ґудзиків, гачків і т. ін.
Лекала контрольні, лекала контрольные – комплект лекал для контролю якості крою до запуску його у швейний процес.
Лекала осноровлювальні, лекала осноровочные – лекала, застосовувані для накрейдовування контурів деталей перед обрізуванням зайвини й нерівностей. Осноровлювальні лекала виготовляють за лекалами верху й уточнюють у процесі виготовлення зразків.
Лекала-оригінали, лекала-оригиналы – комплект лекал на деталі верху, підкладки й докладу, за якими виготовляють робочі лекала. За лекалами-оригіналами перевіряють робочі лекала не менш ніж два рази на місяць.
Лекала робочі, лекала рабочие – повний комплект лекал з картону або паперу на всі деталі верху, підкладки й доклад, використовуваних у різних операціях технологічного процесу
Лекала підсобні, лекала подсобные – комплект лекал, за якими на стрічковій машині вирізують дрібні деталі й деталі, які мають складний контур, й докладу, використовуваних у різних операціях технологічного процесу.
Лекальник, лекальщик – робітник, який виконує операції з виготовлення лекал (контрольних, робочих, допоміжних) і технічного розмноження їх.
Листочка, листочка – деталь у вигляді смужки основного, підкладкового або оздоблювального матеріалу, яка оформлює верхній край кишені.
Лице, лицо – 1. Зовнішній бік матеріалу, деталі, виробу. 2. Лицьовий бік.
Лицювання, лицевание – перешивання одягу, роблячи виворітну сторону лицьовою.
Лінії декоративні, линии декоративные – лінії, які утворюються оздобленням різних видів: мереживом, защипами, складками, зборками, тасьмою.
Лінії конструктивні, линии конструктивные – лінії, які утворюють основу композиції моделі. Вони позначають контури форми виробу та лінії з’єднання деталей (лінії плечових і бічних швів, шви рукавів та ін.).
Лінії конструктивно-декоративні, линии конструктивно-декоративные – лінії, які утворюють форму одягу й одночасно збагачують, прикрашають його (лінії рельєфів, підрізів та ін.).
Лінія грудей, линия груди – горизонтальна лінія базисної сітки, проведена при побудові креслення через найвищу точку грудей або на основі пройми.
Лінія низу, линия низа – 1. Горизонтальна лінія базисної сітки, яка визначає положення нижнього краю виробу. 2. Лінія нижнього краю деталі в кресленні.
Лінія стегон, линия бедер – горизонтальна лінія базисної сітки креслення, яка береться нижче від лінії талії на 0,4–0,5 довжини спинки до лінії талії.
Лінії силуетні, линии силуэтные – лінії, які визначають рамку виробу, в межах якої розробляються фасон і форма одягу.
Лінія талії, линия талии – горизонтальна лінія базисної сітки, віддалена від лінії шиї на відстань довжини спини.
Лінія шиї, линия шеи – горизонтальна лінія базисної сітки, яка умовно позначає на кресленні положення сьомого шийного хребця.
Ліф, лиф – верхня частина, яка охоплює стан у деяких кроях жіночого вбрання.
Матерія, материя (від лат. materia – речовина) – тканина.
Машина для вимірювання площі лекал, машина для измерения площади лекал – фотоелектронна машина зі скляною рухомою платяною формою й рухомим світловим променем, що падає на платяну форму, призначена для визначення сумарної площі укладених лекал.
Методи конструювання одягу, методи конструирования одежды – методи отримання розгорток деталей одягу.
Міжзростові прирощення, межростовые приращения – відстані по довжині між відповідними точками на контурах деталей виробів суміжних зростів.
Міжрозмірні прирощення, межразмерные приращения – відстані між відповідними точками на контурах деталі суміжних розмірів, які визначають розрахунком або вимірюванням при конструюванні одягу й зводять у таблиці для використання їх при технічному розмноженні лекал.
Мірка, мерка – те саме, що й розмірна ознака.
Моделювання, моделирование(від франц. mоdeler – ліпити, формувати) – творчий процес створення нової моделі з врахуванням її призначення й довкілля, властивостей матеріалів, зовнішності людини. В моделюванні предметів одягу об’єктами розробки є: форма і силует виробу, його покрій, вибір матеріалів, способів формоутворення, композиція елементів, кольорове вирішення.
Моделювання конструктивне, моделирование конструктивное – одна з функцій в розробці лекал одягу за допомогою системи автоматизованого проєктування (САПР), яка користується найбільшим попитом. Конструктивне моделювання в САПР реалізоване у вигляді набору інструментальних графічних засобів, які дозволяють виконувати геометричні операції з точками, лініями й секціями лекал, включаючи:
– видозміни кривих і положення окремих точок деталей;
– членіння деталей на секції;
– побудова відрізків прямих і лекальних кривих заданої довжини;
– збільшення і видалення точок;
– повороти й дзеркальне перетворення секцій деталей;
– об’єднання секцій в деталі.
Особливо часто конструктивне моделювання використовується у випадках, коли на одній базовій основі конструкції створюється колекція моделей одягу.
Надсічка, надсечка – неглибокий надріз по краях деталей виробу, призначений для позначення правильного з’єднання деталей.
Настил, настил – декілька полотнищ матеріалу певної довжини, укладених в один або кілька шарів по площині стола й підготовлених для розкроювання.
Настилання, настилание – укладання полотнищ матеріалу в один або кілька шарів по площині стола для розкроювання чи вистьобування.
Настилання матеріалу «лицем вниз», настилание материала «лицом вниз» – настилання полотен матеріалу лицем вниз.
Настилання матеріалу «лицем до лиця», настилание материала «лицом к лицу» – настилання полотен матеріалу попарно лицем один до одного.
Настилання паралельне, настилание параллельное – одночасне виконання усіх настилів даного розрахунку кусків. При паралельному настиланні кожний кусок тканини використовують по довжині до кінця, без відкладання.
Настилання послідовне, настилание последовательное – послідов не виконання настилів даного розрахунку кусків. При послідовному настиланні кількість настилальних столів залежить від добової потреби в тканині, норми на настилання одним робітником, кількості робітників, які обслуговують одночасно один настилальний стіл.
Норма, норма – кількість матеріалу, яка витрачається на що-небудь.
Норма заявна, норма заявочная – кількість матеріалу, яка витрачається на одиницю виробу даного виду й визначається за плановою нормою з урахуванням процента нераціональних залишків.
Норма на настил, норма на настил – витрата матеріалу на виконання заданого настилу, яку визначають за нормою витрати тканини на розкладку з урахуванням кількості полотен у настилі й величини втрат по довжині.
Норма на розкладку, норма на раскладку – установлена експериментально або розрахунком кількість тканини, необхідна для розкладки лекал. Норма на розкладку складається з площі лекал і площі міжлекальних втрат.
Норма планова, норма плановая – середня витрата матеріалу на одиницю виробу даного виду. Планову норму визначають на основі технічної норми з урахуванням питомого випуску фасонів одного прейскурантного номера.
Норма технічна, норма техническая – середньозважена витрата матеріалу на одиницю виробу даного фасону. Технічну норму застосовують для контролю за фактичною витратою матеріалу на одиницю виробу певного фасону, а також для визначення собівартості виробу.
Обхват, обхват – довжина окружності тієї або іншої ділянки тіла. При конструюванні одягу обхвати тулуба й шиї використовують звичайно в половинному розмірі (півобхвати).
Обхват голови, обхват головы – див. розмірна ознака.
Обхват грудей, обхват груди – див. розмірна ознака.
Обхват грудей другий, обхват груди второй – див. розмірна ознака.
Обхват грудей перший, обхват груди первый – див. розмірна ознака.
Обхват грудей третій, обхват груди третий – див. розмірна ознака.
Обхват грудей четвертий, обхват груди четвертый – див. розмірна ознака.
Обхват зап’ястка, обхват запястья – див. розмірна ознака.
Обхват кисті, стиснутої у кулак, обхват кисти, сжатой в кулак – див. розмірна ознака.
Обхват коліна, обхват колена – див. розмірна ознака.
Обхват литки, обхват икры – див. розмірна ознака.
Обхват передпліччя в середній частині, обхват предплечья в средней части – див. розмірна ознака.
Обхват передпліччя у вехній частині, обхват предплечья в верхней части – див. розмірна ознака.
Обхват під коліном, обхват под коленом – див. розмірна ознака.
Обхват плеча, обхват плеча – див. розмірна ознака.
Обхват руки в ліктьовому суглобі, обхват руки в локтевом суставе – див. розмірна ознака.
Обхват стегна, обхват бедра – див. розмірна ознака.
Обхват стегон, обхват бедер – див. розмірна ознака.
Обхват стопи через п’ятку, обхват стопы через пятку – див. розмірна ознака.
Обхват талії, обхват талии – див. розмірна ознака.
Обхват шиї, обхват шеи – див. розмірна ознака.
Обхват щиколотки, обхват щиколотки – див. розмірна ознака.
Обшивання, обтачивание – з’єднання складених лицьовим боком усередину деталей по контурних краях машинною строчкою з подальшим вивертанням.
Обшивка, обтачка – смужка тканини для обробки країв, викроєна в поздовжньому, косому напрямі або за формою фігурного зрізу.
Обшивний край, обтачной край – оброблений внутрішньою строчкою контурний край деталі, який складається з двох і більше шарів.
Одяг, одежда – виріб або сукупність виробів, що одягає людина, який виконує утилітарні й естетичні функції.
Одяг верхній, одежда верхняя – одяг, який одягають на корсетні вироби, натільну білизну і вироби костюмно-платтяної групи.
Одяг індивідуального замовлення, одежда индивидуального заказа – одяг, виготовлений за вимірами фігури людини й запропонованою моделлю.
Одяг для дітей дошкільної групи, одежда для детей дошкольной группы – одяг для дітей віком від 3 до 6,5 років.
Одяг для дітей молодшої шкільної групи, одежда для детей младшей школьной группы – одяг для хлопчиків від 6,5 до 12 років і дівчаток від 6,5 до 11,5 років.
Одяг для дітей підліткової групи, одежда для детей подростковой группы – одяг для підлітків віком від 15,5 до 18 років.
Одяг для дітей старшої шкільної групи, одежда для детей старшой школьной группы – одяг для хлопчиків віком від 12 до 15,5 років і дівчаток від 11,5 до 15,5 років.
Одяг для дітей ясельної групи, одежда для детей ясельной группы – одяг для дітей віком від дев’яти місяців до трьох років.
Одяг для новонароджених, одежда для новорожденных – одяг для дітей віком до дев’яти місяців.
Одяг масового виробництва, одежда массового производства – одяг на типові фігури, який виготовлений серіями в умовах поточного виробництва.
Окат, окат – верхній зріз рукава, з’єднуваний з проймою. Окат рукава повинен відповідати розмірам і формі пройми.
Основна схема креслення, основная схема чертежа – базисна сітка з нанесеними контурними лінями основних деталей.
Осноровити, осноровлювати, осноровить, осноравливать – уточнити краї деталей за розмірами й формою відповідно до лекал у ході технологічного процесу.
Осноровлення, осноровка – уточнення країв деталей за розмірами й формою відповідно до лекала у ході технологічного процесу. Осноровку під комір здійснюють після вистьобування і прасування.
Осноровлювальний, осноровочный – призначений для уточнення розмірів деталей.
Передній кут пахвової западини, передний угол подмышечной впадины – найвища точка дуги, утвореної переднім краєм пахвової западини при опущеній руці.
Півобхват, полуобхват – половина розміру по окружності різних ділянок фігури, яку визначають за знятими обхватами.
Півреглан, напівреглан, полуреглан – конструкція рукава, деталі якого викроюють як одне ціле з плечовими ділянками, що не доходять до горловини виробу.
Підборт, подборт – суцільнокрійна з пілочкою або відрізна деталь з основного чи оздоблювального матеріалу, призначена для оформлення бортового краю.
Підгин, подгиб – загнутий усередину або назовні й закріплений тим або іншим чином край деталі.
Підгинання, подгибка – 1. Підгортання всередину або назовні краю, кінця деталі перед виконанням закріплювальної строчки або перед прасуванням. 2. Те саме, що й підгин.
Підкладка, підшивка, подкладка – пришитий або пристібуваний до вивороту виробу або деталі шар, призначений для утеплення, зміцнення, приховування швів, зрізів і прокладних деталей і в деяких випадках для забезпечення потрібного фасону або збереження форми. В процесі обробки нитковим швом клапан обшивають підкладкою. У виробах з відлітною по низу підкладкою бічні шви й середній шов спинки обметують.
Плечова точка, плечевая точка – див. антропометричні точки.
Покрій, покрой – характеристика конструкцій одягу за основними ознаками з’єднання складових частин.
Покрій рукава, покрой рукава – характер з’єднання рукава з проймою.
Положення корпуса, положение корпуса – див. проєкційний розмір.
Посадження, посадка, посадка – 1. Зменшення розміру ділянки деталі одягу по лінії строчки. 2. Положення одягу на фігурі людини.
Потік, поток – форма організації масового виробництва швейних виробів.
Пошиття, пошив – те саме, що й шиття.
Прибавка декоративно-конструктивна, прибавка декоративно-конструктивная – 1. Прибавка, яка дається для створення силуету і форми одягу (входить в сумарну прибавку на вільне облягання). 2. Прибавка, яка дається для створення складок, защипів (не входить у сумарну прибавку на вільне облягання).
Прибавка на вільне облягання, прибавка на свободное облегание – різниця між внутрішніми розмірами одягу та відповідними розмірами фігури людини.
Прибавка технічна, прибавка техническая – слугує для забезпечення свободи руху, дихання людини й створення повітряного проміжку з метою регулювання теплообміну.
Прилеглий силует, прилегающий силуэт – обрис одягу, який щільно прилягає до фігури людини, підкреслюючи її. В одязі прилеглого силуету додача до півобхвату грудей на кілька сантиметрів менша, ніж в одязі напівприлеглого силуету.
Припуск, припуск – додача до проєктних розмірів деталі на її обробку.
Виїмка талії, выемка талии – величина прогину між хребтом у талії й вертикаллю від ділянки хребта між лопатками, яка найбільше виступає (виїмка талії 1), або між хребтом у талії й вертикальною площиною, дотичною до сідниць (виїмка талії 11).
Глибина спини між лопатками, глубина спины между лопатками – відстань від вертикальної площини, дотичної до лопаток, до хребта між лопатками.
Глибина шиї, глубина шеи – відстань по горизонталі від сьомого шийного хребця до вертикалі, дотичної до точки хребта між лопатками, яка найбільше виступає.
Опуклість грудей, выпуклость груди – відстань між вертикальною площиною, дотичною до грудей в місці найбільшої опуклості їх, і яремною западиною.
Опуклість спини, выпуклость спины – відстань між вертикальною площиною, дотичною до лопаток, і вертикаллю, дотичною до заднього кута пахвової западини.
Положення корпуса, положение корпуса – відстань по горизонталі від сьомого шийного хребця до вертикальної площини, дотичної до лопаток.
Пройма, пройма – 1. Отвір для продівання руки й для з’єднання рукава з виробом, який утворюється між бічним і плечовими швами в місці стикування пілочки та спинки. 2. Конструктивна фігурна контурна лінія спинки та пілочки, розміщена між плечовим і бічним зрізами.
Пройма відкрита, пройма открытая – не замкнутий по бічних зрізах контур пройми виробу.
Пройма закрита, пройма закрытая – замкнутий контур пройми виробу.
Променевий спосіб розмноження лекал, лучевой способ размножения лекал – технічне розмноження лекал за вихідними лекалами нанесенням міжрозмірних або міжзростових прирощень на променях, проведених з умовних фокусів через характерні точки лекала. На точність променевого способу розмноження лекал впливає вибір положення фокуса.
Рамка розкладки, рамка раскладки – прямокутний контур, який обмежує довжину й ширину розкладки лекал на тканині або на площині стола.
Рапорт, раппорт (від франц. rарроrt – повернення) – повторюваний елемент набірного орнаменту, візерунки.
Раціональне розкроювання тканини, рациональный раскрой ткани – розкроювання тканини з мінімальними нераціональними залишками та процентом міжлекальних втрат і з найменшими відходами по довжині й ширині тканини.
Раціональний залишок, рациональный остаток – залишок матеріалу, придатний для розкроювання виробу, передбаченого асортиментом даного підприємства.
Реглан, реглан (від англ. rаglаn; від прізвища англ. генерала Реглана) – конструкція рукава, деталі якого викроюють як одне ціле з плечовими ділянками пілочок і спинки, що доходять до горловини виробу.
Реглан-погон, реглан-погон – крій рукава, в якому лінія пройми йде паралельно плечовому зрізу на відстані 4–8 см від нього, потім на рівні з’єднання руки з тулубом переходить у плавну овальну криву, яка йде до кутів пахвових западин.
Реглан нульовий, реглан нулевой – крій рукава, в якому лінія пройми пілочки й спинки починається від точок вершини горловини пілочки й спинки.
Рисунок технічний, рисунок технический – графічне зображення моделі, що входить до складу технічного опису.
Розгортка, развертка – зображення на площині частин фігури людини, манекена, одягу.
Розкладка (розкладання) лекал, раскладка лекал – 1. Розміщення лекал у прямокутній рамці на матеріалі, папері, столі. 2. Полотнище тканини, паперу, клейонки з розміщеними на ньому комплектами лекал.
Розкладка лекал комбінована, раскладка лекал комбинированная – розкладка, здійснювана за допомогою кількох комплектів лекал деталей виробів, іноді різних розмірів і зростів, з метою економії матеріалу, що витрачається.
Розкрійний, раскройный – призначений для розкроювання.
Розкроювання, розкрій, раскрой – 1. Вирізування деталей виробу з настилу або одиночного полотнища. 2. Технологічний процес у розкрійному цеху, який полягає в настиланні матеріалів, розсіканні настилів на частини й заготовці деталей виробу методом вирубування або вирізування.
Розмір, размер – один з компонентів розмірно-повнотно-зростового стандарту, який характеризує фігуру й одяг за обхватом грудей і визначає розподіл виробів на номери.
Розмірна ознака, размерный признак – довжина, ширина, обхват, проекційний розмір певних ділянок тіла людини, які характеризують будову тіла й використовуються для конструювання одягу.
Висота грудей, высота груди – відстань від шийної точки по основі шиї до найвищої точки грудей.
Висота підсідничної складки, высота подъягодичной складки – відстань від середини підсідничної складки до підлоги.
Висота плеча коса, высота плеча косая – відстань від правої плечової точки до перетину лінії талії з хребтом.
Висота пройми позаду, высота проймы сзади – відстань від шийної точки до лінії обхватів грудей першого і другого з урахуванням виступу лопаток.
Висота сидіння, высота сидения – відстань від лінії талії до площини стільця, на якому сидить вимірюваний.
Відстань між сосковими точками, расстояние между выступающими
точками грудных желез – відстань по горизонтальній прямій між виступними точками грудних залоз.
Відстань між виступними точками лопаток, расстояние между выступающими точками лопаток – відстань по горизонтальній прямій між виступними точками лопаток.
Відстань від лінії талії до коліна, расстояние от линии талии до колена – відстань від лінії талії до виступної точки живота й далі до коліна на рівні центра колінної чашечки.
Довжина до талії спереду, длина до талии спереди – відстань від шийної точки по основі шиї через виступну точку грудної залози до лінії талії.
Довжина збоку від лінії талії до підлоги, длина сбоку от линии талии до пола – відстань від рівня лінії обхвату талії по бічній поверхні стегна через ділянку горба, яка виступає найбільш, до підлоги.
Довжина руки, длина руки – відстань від плечової точки по зовнішньому боку плеча й передпліччя до першого суглоба великого пальця або до кінця третього пальця.
Довжина спереду від лінії талії до підлоги, длина спереди от линии талии до пола – відстань від лінії талії по окружності живота через його найвищу точку й далі по вертикалі до підлоги.
Довжина спини до талії, длина спины до талии – відстань по кривій, яка проходить від шийної точки по хребту до лінії талії.
Обхват стегон, обхват бедер – довжина окружності, яка проходить у горизонтальній площині через найвищі точки сідниць.
Обхват стегна, обхват бедра – довжина окружності ноги на рівні підсідничної складки.
Обхват голови, обхват головы – довжина окружності, яка проходить по лобних горбах і точках потилиці, які найбільше виступають.
Обхват грудей, обхват груди – довжина окружності тулуба на рівні грудей.
Обхват грудей другий, обхват груди второй – довжина окружності, яка проходить через нижні кути лопаток, пахвові западини й виступні точки грудних залоз.
Обхват грудей перший, обхват груди первый – довжина окружності, яка проходить через лопатки, пахвові западини й над грудними залозами.
Обхват грудей третій, обхват груди третий – довжина окружності, яка проходить у горизонтальній площині через виступні точки грудних залоз.
Обхват грудей четвертий, обхват груди четвертый – довжина окружності, яка проходить під основою грудних залоз у горизонтальній площині.
Обхват зап’ястка, обхват запястья – довжина окружності, яка проходить по променезап’ястному суглобу через голівку ліктьової кістки.
Обхват литки, обхват икры – довжина окружності ноги, вимірювана в місці найбільшого розвитку литкового м’яза.
Обхват кисті, стиснутої в кулак, обхват кисти, сжатой в кулак – довжина окружності, яка проходить перпендикулярно від кисті по головках п’ясткових кісток через великий палець.
Обхват коліна, обхват колена – довжина окружності, яка проходить по колінній чашечці.
Обхват плеча, обхват плеча – довжина окружності руки, яка проходить по біцепсу.
Обхват під коліном, обхват под коленом – довжина окружності ноги, вимірювана під колінною чашечкою в місці найбільшого звуження гомілки.
Обхват передпліччя у верхній частині, обхват предплечья в верхней части – довжина окружності руки, вимірювана безпосередньо під ліктьовим суглобом.
Обхват передпліччя у середній частині, обхват предплечья в средней части – довжина окружності руки, вимірювана на рівні середини передпліччя.
Обхват руки в ліктьовому суглобі, обхват руки в локтевом суставе – довжина окружності руки на рівні ліктьового суглоба, вимірювана із зігнутою під прямим кутом рукою.
Обхват стопи через п’ятку, обхват стопы через пятку – довжина окружності, яка проходить через задню точку п’ятки, що найбільше виступає вниз, і найбільшу точку згину стопи.
Обхват талії, обхват талии – довжина окружності, яка проходить у горизонтальній площині через найвужчу частину тулуба між нижніми ребрами й гребенями клубових кісток.
Обхват шиї, обхват шеи – довжина окружності, яка проходить по основі шиї спереду над яремною виїмкою і ззаду над остистим відростком сьомого шийного хребця.
Обхват щиколотки, обхват щиколотки – довжина окружності, яка проходить по виростках гомілковостопного суглоба.
Ширина грудей, ширина груди – відстань між передніми кутами пахвових западин.
Ширина плечового схилу, ширина плечового ската – відстань від основи шиї до плечової точки.
Ширина спини, ширина спины – відстань між задніми кутами пахвових западин (рис 85).
Розрахунково-пропорційний спосіб розмноження лекал, расчетно-пропорциональный способ размножения лекал – технічне розмноження лекал заданих розмірів або зростів нанесенням міжрозмірних приростів на координатні осі, проведені з основних контурних точок вихідних лекал.
Розріз, разрез – 1. Те саме, що й шліца. 2. Пряме або фігурне розсічення матеріалу для петлі або входу в кишеню (на відміну від підріза, який іде від краю усередину деталі).
Розсікання настилу, рассечка настила – розрізування настилу на частини.
Розхил виточки, раствор вытачки – максимальна відстань між зшиваними боками виточки.
Росток, росток – лінія, зріз горловини по спинці.
Рукав, рукав – 1. Деталь швейного виробу, що одягається на руку. 2. Частина швейної машини, в якій розміщено головний вал.
Рукав вшивний, рукав втачной – покрій рукава, який з’єднується з проймою виробу по замкненому контуру на ділянці з’єднання руки з тулубом.
Рукав комбінований, рукав комбинированный – рукав, що складається з комбінації двох різних покроїв рукавів на деталях спинки та пілочки. Наприклад: спереду – реглан, ззаду – суцільнокрійний.
Рукав «крильце», рукав «крылышко» – різновид вшивного короткого рукава, який пришивається до верхньої частини пройми. За формою нагадує крило.
Рукав «ліхтарик», рукав «фонарик» – різновид вшивного рукава, короткий, призібранний по окату і низу.
Рукав сорочковий, рукав рубашечный – різновид вшивного рукава, характеризується подовженою лінією плеча, поглибленою проймою і невеликою висотою окату рукава.
Рукав суцільнокрійний, рукав цельновыкроенный – покрій рукава, що характеризується відсутністю пройми й розкроюється передня частина рукава разом з пілочкою, а ліктьова частина – разом зі спинкою.
Система автоматизованого проектування, система автоматизированного проектирования (САПР) – організаційно-технічна система, яка складається з комплексу засобів автоматизації проектування, що взаємодіють з підрозділами проектної організації і виконують автоматизоване проектування. Сучасні засоби автоматизації дозволяють поєднати в єдиному комплексі конструкторську і технологічну підготовку виробництва, проектування обладнання та управління технологічними процесами, а також усю виробничу діяльність швейного підприємства.
Система крою, система кроя – сукупність розрахунків з визначення розмірів деталей виробу й прийомів побудови креслень (викрійки).
Спинка, спинка – одна з основних деталей плечових виробів, обмежена зверху зрізом горловини спинки й плечовими зрізами, а з боків – проймою й бічними зрізами.
Спосіб групування, способ группировки – технічне розмноження лекал заданих розмірів і зростів накладанням їх одне на одне, з’єднанням однойменних точок і діленням утворених відрізків на число проміжних розмірів або зростів з подальшим з’єднанням точок ділення відповідно до контура деталі.
Шийна точка, шейная точка – див. антропометричні точки.
Ширина грудей, ширина груди – див. розмірна ознака.
Ширина перекату, ширина переката – відстань від лінії перекату верхньої половинки рукава до переднього й ліктьового швів у готовому виробі або від лінії перекату до лінії переднього або ліктьового зрізу на кресленні рукава.
Ширина півзаносу, ширина полузаноса – відстань між лінією півзаносу й краєм борта.
Ширина плечового схилу, ширина плечевого ската – див. розмірна ознака.
Ширина пройми, ширина проймы – те саме, що й горизонтальний діаметр пройми.
Ширина спини, ширина спины – див. розмірна ознака.
Шкала розмірів, повнот і зростів, шкала размеров, полнот и ростов – таблиця сукупності розмірів, повнот і зростів із зазначенням процентних співвідношень щодо видів виробів для різних географічних районів відповідно до даних масових обстежень населення (окремо для чоловічого, жіночого й дитячого одягу).
Коментарі
Коментарів поки немає.